social-twitter-square1-32 facebook-32

ВИКОРИСТАННЯ ІМЕННИКІВ-ЮКСТАПОЗИТІВ ПРИ ФОРМУВАННІ КОНЦЕПТОСФЕРИ КІБЕРБЕЗПЕКОВОЇ ПОЛІТИКИ

Діордіца Ігор Володимирович,

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри кримінального права і процесу

Національного авіаційного університету

 

 

Нинішній етап розвитку кібербезпекових відносин  знаходить своє адекватне відображення в розробленні наукової термінології. Однак цей процес почасти відбувається поза контекстом мовознавства. Слід зважати й на ту обставину, що терміни виконують пізнавально-інформативну функцію, задовольняючи потреби суб’єктів інформаційних правовідносин у комунікації.

Наразі парадигмальною виступає аксіома, що впровадження як в науковий обіг, так і в практичну діяльність тих чи інших термінів може відбуватись лише за наявності уніфікованої та кодифікованої, легітимованої системи термінів, категорійно-понятійних рядів.

У даному контексті надибуємо думки Г.Кухарчук, яка ще у 2012 році звернула увагу на такий компонент як „кібер”, котрий є найуживанішим і входить до складу юкстапозитів [, с. 262][1]. Зокрема, авторка зазначає на продуктивність даного компонента, незважаючи на відсутність у Сучасному словнику іншомовних слів 2006 року видання жодного юкстапозита і взагалі не виділення його в окремий компонент складних слів.

Здійснений мною аналіз доводить конструктивність використання не лише юкстапозитів, а й композитів за яких компонент „кібер” стає частиною іншого слова. Здійснений семантичний та лінгвістичний аналіз, а також контент-аналіз законодавчих актів на предмет виявлення композитів та юкстапозитів з компонентом „кібер”, уможливив резюмувати про формування переваги до вживання композитів. Зокрема, мною було виявлено такі композити: кіберпростір, кіберзахист, кібероборона, кіберзлочинність, кібервійна, кіберзброя, кібератака, кіберінциденти, кібертероризм.

Таким чином можу висновувати, що оскільки даний компонент є продуктивним при творенні наукових термінів, це є адекватним відображенням динамічного розвитку самого кіберпростору і відносин, які в ньому формуються і динамічно  розвиваються.

Процес формування іменників-юкстапозитів є свідченням ускладнення і переплетіння різноманітних суспільних відносин, більшої складності та поліструктурованості сучасного світу, для чого постає потреба в адекватному їх описі. Одним із методів якого як раз і виступає використання іменників-юкстапозитів.

Економія мовної енергії також резонує із загальною тенденцією до зведення слів до змісту, скорочення мовних одиниць і надання переваги смисловим концептам. В цілому ж проникнення запозичень частково пом’якшується їхньою здатністю до гібридизації слів, коли запозичені основи поєднуються з питомими основами української мови, позбавляючи наперед останню архаїзації.

Юкстапозити нині становлять значний пласт лексики української мови, і основний пласт кібермови, відтак потребують детального і глибокого аналізу їх мовної сутності. Адже нині ще й досі не вивчено механізму творення таких складних номінацій, що формує різноманітні передумови до формування почасти суперечливих думок відносно всіляких трактувань тих чи інших понять. Так, наприклад, одним із таких понять виступає термін „кіберінцидент”, який було уведено в обіг через зазначення у Стратегії кібербезпеки України [2].

Література:

  1.            Кухарчук Г. Найуживаніші іменники-юкстапозити в науковій термінології XXI століття / Галина Кухарчук // Гуманітарна світа в технічних навчальних закладах. — К., 2012. — С. 261—267.
  2.            Стратегія кібербезпеки України : Указ Президента України від 15 березня 2016 року № 96/2016.