social-twitter-square1-32 facebook-32

ПСИХОТРОННА ЗБРОЯ ЯК РЕАЛІЯ СЬОГОДЕННЯ

Ярослав Деркаченко,

Експерт Інституту стратегічних комунікацій

Глобальної організації союзницького лідерства

 

Історія психологічних війн бере свій початок ще зі стародавніх часів. Правителі і військові начальники кожної епохи заручалися підтримкою магів і віщунів у правлінні країною чи використовували їх як допоміжну силу проведенні війн.

Якщо ж говорити про сьогодення, то роботи в цьому напрямі ведуться протягом останніх десятиліть принаймні у шістьох провідних країнах світу, список яких очолюють Сполучені Штати Америки та Росія.

У роки холодної війни цивільні дослідження в області парапсихології, що проводились в СРСР та  Америці ні рівнем ні напрямком суттєво не відрізнялися. Вчені ставили одні і ті ж цілі, спиралися на одні й ті ж принципи, використовували аналогічну апаратуру, тому результати їх були схожими. А  от військові дослідження кардинально різнилися. У США значний акцент був зроблений на роботі з операторами-екстрасенсами, які віддалено зчитувати інформацію про важливий об’єкт потенційного противника.

Щодо Радянського Союзу, то в ньому увага приділялася апаратним засобам роботи з психікою та незвичайним способам впливу на матеріальні об’єкти. Апаратні розробки велися у багатьох режимних науково-дослідних інститутах, а також розроблялися звичайними цивільними вченими. Правда, 90% цих досліджень та розробок не мали значущих результатів і найчастіше були наслідком помилок, наукової некомпетентності або просто обману. Що стосується решти 10% – це були  абсолютно унікальні розробки, часто випереджаючі свій час вони заклали основи психотронної зброї Росії. Після розпаду СРСР, всі напрацювання даної області залишились у спадок Росії. Звичайно, частина їх була втрачена, а науково-дослідні інститути були розформовані за відсутності необхідного фінансування. А їх співробітники були вимушені шукати себе у цивільній сфері, результатами чого стала поява у сфері медицини нових лікувальних приладів та електромагнітних пристроїв боротьби зі шкідниками у сільському господарстві. В гіршому випадку наукові співробітники реалізовували свій потенціал у кримінальних угрупованнях, де й зародилося поняття психологічний тероризм [1].

Необхідно підкреслити, що серед існуючих робіт, що перебувають у вільному доступі не існує парадигмального ставлення до ключових дефініцій відповідної термінологічної системи. Дію психотронного впливу на людський організм дуже часто називають психофізичною, нейронною, нелетальною чи навіть техногенною зброєю. Тому я вбачаю за необхідне внести ясність у формуванні категорійно-понятійної системи з даного питання через формування власного бачення поняття психотронної зброї.

Психотронна зброя – це вид зброї масового ураження, в основі дії якої лежить вплив на людину електромагнітними полями чи акустичними хвилями, які викликають зміну поведінки, зміну розумової діяльності, реакцій на події та ситуації, призводить до порушень в роботі функціональних систем організму і змін тканин в клітинах. Ці всі зміни відбувається з певною метою: формування сприятливих психо-фізіологічних умов для здійснення управління людиною поза її контролем над власним розумом і тілом. Метою управління є формування наперед заданих суб’єктом управління смислів, меседжів і формування атмосфери до сприйняття певних наративів з подальшим їх засвоєнням на ментальному рівні в якості «власно вироблених».

У зв’язку з інтенсивним розвитком новітніх технологій у сфері комунікацій та стрімким розвитком суспільства знань, визначається необхідність звернення обов’язкової уваги в рамках формування Доктрини інформаційної безпеки України, концепції розвитку державної інформаційної політики до можливостей психотронного впливу на індивідуальну та масову свідомість. Доказом цього слугує наявність сенсаційних і скандальних публікацій щодо результатів застосування психотронної зброї у вирішенні військово-політичних завдань.

Можливість комплексного використання РФ засобів/методів сугестивного, психотронного та психотропного впливу, несе загрозу пріоритетним національним інтересам нашої держави, причому не лише в інформаційній сфері. При цьому зазначу, що в рамках реалізації озвученої мною концепції порушуються будь-які рамки гуманності, а відтак і базові цінності демократичного суспільства.

У світлі вивчених мною останніх досліджень було виявлено, що людина – є складною енергоінформаційною біосистемою, яка складається з безлічі коеволюційно і корелятивно синхронізованих підсистем, в яких відбуваються складні біохімічні процеси. Інтегральний характер інформаційно-енергетичного поля організму являє собою суперпозиції полів від електронних з’єднань атомів до полів макромолекулярних комплексів і тканин з діапазоном частот від 0-100 Ггц. В цьому діапазоні й відбувається психотронний вплив за допопомогою пристрою – психотронного генератора.

Психотронний генератор — це пристрій для дистанційного впливу на людський організм, що продукує задані оператором резонансні частоти, які спрямовані на органи людського тіла [2].

Важливим етапом мого дослідження виступало з’ясування не лише природи психотронного впливу, а й тих засобів, за допомогою яких відбувається даний вплив. Однією з груп таких засобів виступають апаратні. У даний час відомі наступні види апаратури психотронного впливу [3]:

 

лазерна

ультразвукова

імпульсна інфразвукова

генератори УКХ

 

магнітна

спінорні і торсіонні генератори

установка радіогіпнозу

спеціальна медична апаратура з зміненими параметрами

установка «Радіосон»

електронна радіохвильова

мікрохвильова

мікрохвильова резонансна

 

В якості антени випромінювання вище зазначеної техніки можуть використовуватися навіть комунікаційні мережі житлових будинків: кабель освітлення, телефон та радіомережа, водопровідні труби, телевізор, мережі стільникового зв’язку, апарати відслідковування місцезнаходження, визначення стану здоров’я тощо.

Цегляні стіни, бетонні перекриття, дерево, метал і багато інших матеріалів не становлять суттєвої перешкоди направленому психотронному сигналу. Можу констатувати: На сьогодні універсального захисту від цього типу зброї НЕ ІСНУЄ.

Тобто використовуючи апаратуру, що продукує направлений сигнал певної частоти, можна однотипно змінювати людський настрій та самопочуття. А використовуючи певну комбінацію та послідовність таких сигналів можна контролювати навіть емоції і формувати наперед задані програмовані, адаптивні емоційні.

Найбільш універсальною мішенню психотронного впливу є мозок, бо саме він регулює функціонування усіх систем організму. Досить ефективно, в сенсі впливу на людину, використання механічного резонансу пружніх коливань з частотами нижче 16 Гц, які людське вуху не сприймає. Звук малої інтенсивності викликає нудоту і дзвін у вухах, погіршення зору. Звук середньої інтенсивності шкодить органам травлення, породжуючи параліч, загальну слабкість. Потужний інфразвук здатний пошкодити, і навіть повністю зупинити серце.

До основних небезпек застосування психотронної зброї відносять:

1. зміна рис характеру, поведінки особистості, зниження інтелекту і творчих можливостей, придушення і заміна особистості;

2. погіршення здоров’я на генетичному рівні, на рівні органів тіла і управління ними;

3. підвищення психологічної напруженості в групах, поляризація думок, розшарування груп зі зростанням агресивності підгруп, розриву соціальних відносин;

4. розшарування суспільства на соціальні верстви зі взаємовиключними інтересами і цілями та зниження критичності оцінки власних дій;

5. поява соціальних груп, керованих на підсвідомому рівні окремими особами, що виконують будь-які команди.

України має значні прогалини у правовому регулюванні суспільних відносин у даній сфері, як на законодавчому так і на нормативному рівнях [4]. Ані в законі України “Про основи національної безпеки України”, ані в новій редакції “Воєнної доктрини України”, ані в Стратегії кібербезпеки  не визначена можлива загроза застосування психотронної зброї.

Більше того, зауважу, що нині, не зважаючи на те, що проти України ведеться системна інформаційна війна, включаючи застосування психотронної зброї, ми й досі не маємо державних органів, які б здійснювали відповідну державну політику у цій сфері, в тому числі аналіз, оцінку та прогнозу використання психотронної зброї проти громадян України, формування випереджувальних механізмів убезпечення свідомості громадян від негативного впливу тощо.

Акцентую увагу на тому, що поки в нашій країні скасовану Доктрину інформаційної безпеки, а нової редакції навіть і не розроблено в Росії вже зроблені певні кроки на інституціональному рівні щодо регулювання державної політики у сфері використання психотронної зброї:

  • 2001 рік Росія вносить поправки до Федерального закону “Про зброю”. 6 стаття якого звучить так: “На території Російської Федерації забороняється використання зброї та інших предметів, вражаюча дія яких заснована на використанні електромагнітного, світлового, теплового, інфразвукового або ультразвукового випромінювання…” [5]
  • 2012 рік В. Путін у своїй передвиборчій програмі повідомляє про необхідність створення ЦИТУЮзброї на нових фізичних принципах (променевого, геофізичного, хвильового, генного, психофізичного та іншого). Яка дозволить поряд з ядерною зброєю отримати якісно нові інструменти досягнення політичних і стратегічних цілей” [6]

 

Тому у рамках необхідності формування відповдіної державної політики, яка повинна включати багато системних компонентів, зосереджу увагу на такому компоненті як реагування на нові загрози та виклики.

Мною із використанням методології теорії стратегічних комунікацій, інформаційної політики, кібербезпекової політики пропонуються наступні напрями розв’язання даної проблеми:

1. Розробити та ввести в дію нову Доктрину інформаційної безпеки України, Концепцію розвитку стратегічних комунікацій, Стратегію протидії гібридній війні, внесши відповідні зміни до Стратегії національної безпеки України, а також Стратегії сталого розвитку України 2020;

2. Внести зміни до закону України “Про основи національної безпеки України” та “Військової доктрини”, де визначити можливу загрозу національним інтересам використання психотронної зброї країною агресором;

3. Внесення змін до Кримінального кодексу України щодо використання на території України зброї, вражаюча дія якої заснована на використанні електромагнітного, оптичного, теплового, інфразвукового або ультразвукового випромінювання;

4. Розробити організаційну та функціональну модель системи органів державного управління інформаційно-психологічною безпекою України;

5. Створити відповідні підсистему наукового забезпечення державної політики у даній сфері через формування науково-дослідних інститутів, центрів, лабораторій, науково-практичних комплексів, технопарків тощо та сформувати умови для відновлення власного науково-технологічного потенціалу через розроблення власних програм дослідження і виявлення впливу електромагнітного, оптичного, акустичного, торсіонного та інших видів випромінювання  на людський організм;

6. Розпочати власні розробки психотронної зброї відповідно до національних інтересів.

 

Список використаних джерел:

1. Стратегічні комунікації : [словник] / Т. В. Попова, В. А. Ліпкан ; за заг. ред. доктора юридичних наук В. А. Ліпкана. — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2016. — 308с.

2. Психотронный генератор. Виды. Принцип действия. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://psycorp.ru/gipnoz/1378-2014-02-28-16-20-10.html

3. Психотронное оружие: история разработок, генераторы воздействия [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.liveinternet.ru/users/amayfaar/post111639963

4. Правові засади розвитку інформаційного суспільства в Україні: [моногр.] / В.А. Ліпкан, І.М. Сопілко, В.О Кірян / за заг.ред. В.А Ліпкана. — К. : ФОП Ліпкан О.С., 2015. — 664с.

5. Федеральный закон “Об оружии”, N 150-ФЗ  [Електронний ресурс]. Режим доступу:

http://www.zakonrf.info/zoboruzhii/6

6. Путин: Россия разрабатывает оружие на новых физических принципах [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.vedomosti.ru/technology/news/2016/11/18/666085-rf-oruzhie-printsipov