social-twitter-square1-32 facebook-32

ХРОНОЛОГІЯ РОЗВИТКУ ПСИХОТРОННОЇ ЗБРОЇ

ДЕРКАЧЕНКО ЯРОСЛАВ АНАТОЛІЙОВИЧ

експерт Інституту стратегічних комунікацій Глобальної організації союзницького лідерства

Перші згадки, вивчення впливу електромагнітних полів (ЕМП) на біооб’єкти датуються 1853 роком, коли знаменитий хімік О. Бутлеров висунув гіпотезу, яка пояснювала існуючий в гіпнозі феномен «навіювання» між гіпнотизером і пацієнтом. Бутлеров припустив, що мозок і нервова систему людини — джерело випромінювань імпульсних струмів низької частоти та напруги. Дані струми повністю ідентичні електричним струмам в провідниках і тому електроіндукційний ефект пояснює фізичну природу передачі сигналів від мозку однієї людини до мозку іншої. З гіпотезою Бутлерова погодився й фізіолог І.М. Сєченов, який додав, що емоції та близькі родинні стосунки, значно посилюють ефект «уявної силової взаємодії».

Результати й обговорення. Піонерами серед радянських вчених в області парапсихології вважають академіків В.М. Бехтерєва і П.П. Лазарєва, кандидата фізико-математичних наук В.Б. Кажинського та винахідника О.А. Чижевського.

У 1919 р. інженером В.Б. Кажинським була розпочата серія робіт по теоретичному та експериментальному обґрунтуванню електромагнітної природи «мозкового радіо»[1]. В цьому ж році академік В.М. Бехтерєв та дресирувальник В. Дуровим науково підтвердили існування механізму мозкового впливу думки. Результати В.М Бехтерєв опублікував у своїх роботах: «Про досліди над уявним впливом на поведінку тварин» та «Протоколи дослідів над безпосереднім навіюванням тварині», де вказав на виявлення ним мозкового механізму особливого надчутливого контакту, який виникає при певних умовах між людиною і твариною та дозволяє керувати поведінкою її думки. У 1920 р. академік П.П Лазарєв у своїй статті «Про роботу нервових центрів з точки зору іонної теорії збудження» детально розглядає «електромагнітну теорію телепатії». 1925 р. О.А. Чижевський публікує статтю по уявному навіюванні «Передача думки на відстані»[2].

Так, вже до 1938 року був накопичений великий об’єм експериментальних матеріалів, що був узагальнений у вигляді звітів: «Психофізіологічні основи телепатичного феномену» (1934 р.), «Про фізичні основи уявного навіювання» (1936 р.), «Уявне навіювання рухових актів» (1937 р.).

Іншим важливим напрямком досліджень в області парапсихології, вплив за допомогою частоти звуку на людський організм. Здібності музики або деяких звуків, впливати на психіку, люди знали давно й часто застосовували на практиці. Чимало релігійних обрядів в різних культурах, проводяться під музику, а шамани використовують музику для входу в транс. Весь секрет полягає у впливі на психіку частоти звуку. Людське вухо сприймає частоти від 16 до 20 кГц. Звук з частотою більше 20 кГц називається ультразвуком. Ультразвук високої потужності здатний викликати у людей різні психічні реакції — відчуття страху, збудженість, агресію.

Звук з частотою менше 16 кГц називається інфразвуком. На частоті звуку 1-2 Гц людина занурюється в сон. Частоти в межах від 5 до 7 герц викликають в людині дике відчуття страху, і під час тривалого опромінювання, мозок може увійти в резонанс і загинути. Саме тому льотчикам заборонено входити в грозові хмари, тому що там, доволі часто, породжуються вихори та вібрації, що працюють на даній частоті.

Звук малої інтенсивності викликає нудоту і дзвін у вухах, а також погіршення зору і несвідомий страх. Звук середньої інтенсивності породжує збій в органах травлення і мозку, викликаючи параліч, загальну слабкість, а іноді сліпоту. Інфразвук з рівнем від 110 до 150 дБ викликає неприємні суб’єктивні відчуття і різні функціональні зміни в організмі людини: порушення в центральній нервовій системі, серцево-судинної і дихальної системи, вестибулярному апараті. Виникають головні болі, дзвін у вухах і в голові, знижується увага і працездатність, з’являється почуття страху, пригнічений стан, порушується рівновага, з’являється сонливість.

Цілком зрозуміло, що після винаходу акустичних генераторів, дослідженням впливу звукових коливань на людину, зайнялися вчені і військові. У наукових колах частоти від 5 до 7-ми Гц називають — Голос Моря. Це пов’язано з тим, що в результаті тектонічних зрушень, відбувається зміщення земної кори під водою. Навіть невеликі виверження, або підводні землетрусу викликають певну акустичну хвилю, яка поширюється над поверхнею води зі швидкість 700-800 км на годину.

Одним з прикладів застосування звуку у військових цілях мав місце у роки Другої світової війни. У 1940 р. німці підкинули англійцям грамплатівки із записами популярних виконавців, в які було вмонтовано доріжки з інфразвуком. Згідно плану, це мало викликати у слухачів почуття безпідставного страху. Проте німецькі стратеги випустили з уваги один факт — жоден програвач тих років не міг відтворити дані частоти.

  • роки холодної війни цивільні дослідження в області парапсихології, що проводились в СРСР та Америці ні рівнем ні напрямком суттєво не відрізнялися. Вчені ставили одні і ті ж цілі, спиралися на одні й ті ж принципи, використовували аналогічну апаратуру, тому результати їх були схожими. А от військові дослідження кардинально різнилися. У США значний акцент був зроблений на роботі з операторами-екстрасенсами, які віддалено зчитувати інформацію про важливий об’єкт потенційного противника.

Щодо Радянського Союзу, то в ньому увага приділялася апаратним засобам роботи з психікою та незвичайним способам впливу на матеріальні об’єкти. Апаратні розробки велися у багатьох режимних науково-дослідних інститутах, а також розроблялися звичайними цивільними вченими. У 1950 р. в СРСР в «Перелік відомостей заборонено до опублікування», був доданий пункт, який заборонив відкрито опубліковувати матеріали про технічні засоби, що призначені впливати та на поведінкові функції людини та можливості управління поведінкою людини. У 1961 р. доктором Цзяном проведені дослідження в області «керування електромагнітними полями», в результаті чого була створена експериментальна установка БІО-СВЧ [3]. 1973 р. у військових колах Радянського Союзу з’явилися відомості про те, що створена потужна установка, яка може приспати населення цілого міста. 31 січня 1974 року Державний комітет СРСР у справах винаходів і відкриттів зареєстрував заявку «Спосіб викликання штучного сну на відстані за допомогою радіохвиль» з грифом «ДСК». 1976 р. у медико-біологічному відділі, оборонного підприємства СРСР «Електрон», очолюваному В. Квартальновим виявлено псі-квантове випромінювання. Під його впливом, у людській крові, відбувається переродження еритроцитів і в результаті у людини настає руйнування імунної системи. У 1982 р. О. Охатрін, завідувач лабораторією мікролептонних технологій, займався розробкою та практичною реалізацією теорії «мікролептонні поля». Під його керівництвом розроблені прилади, датчики й нейтралізатори шкідливих полів природного та техногенного походження, а також генератори мікролептонного поля, що пригнічують радіацію. Зокрема, для захисту людини від різного роду негативних полів, розроблено серію приладів «Гамма-7«: «Нейтралізатор» і «Активатор«[4].

В кінці 80-х з появою гласності з’явилися перші публікації досягнень в даній області.

  • 1988 р. Ростовський медінститут, спільно з фірмами «Гіппократ» та «Біотехніка», успішно закінчив випробування пристрою психотронного генератора та подав заявку на відкриття «Явище зміни проникності біологічних тканин при одночасному впливі магнітними і високочастотними магнітними полями». Згідно досліджень — це нова зброя, що «здатна придушити волю людини і нав’язати йому іншу».

Психотронний генератор це пристрій для дистанційного впливу на людський організм, що продукує задані оператором резонансні частоти власних коливань внутрішніх органів людини електромагнітними полями чи акустичними хвилями, які спрямовані на органи людського тіла [4]. Після розпаду СРСР, всі напрацювання даної області залишились у спадок Росії. Звичайно, частина їх була втрачена, а науково-дослідні інститути були розформовані за відсутності необхідного фінансування. А їх співробітники були вимушені шукати себе у цивільній сфері, результатами чого стала поява у сфері медицини нових лікувальних приладів та електромагнітних пристроїв боротьби зі шкідниками у сільському господарстві. В гіршому випадку наукові співробітники реалізовували свій потенціал у кримінальних угрупованнях, де й зародилося поняття психологічний тероризм [5].

Якщо ж говорити про сьогодення, то роботи в цьому напрямі ведуться протягом останніх десятиліть принаймні у шістьох провідних країнах світу, список яких очолюють Сполучені Штати Америки та Росія. Серед власників найпотужніших психотронних установок транснаціональні корпорації, які таємно застосовують їх у відстоюванні своїх власних інтересів.

Необхідно підкреслити, що серед існуючих робіт, що перебувають у вільному доступі не існує парадигмального ставлення до ключових дефініцій відповідної термінологічної системи. Дію психотронного впливу на людський організм дуже часто називають психофізичною, нейронною, нелетальною, гуманною чи навіть техногенною зброєю. Військовим притаманно називати її — суперзброєю, надзброєю, зброєю п’ятого покоління.

Психотронна зброя — зброя, в основі дії якої лежить спрямований вплив на людину електромагнітними полями чи акустичними (інфразвуковими, ультразвуковими) хвилями, які викликають зміни поведінки і розумової діяльності, реакцій на події та ситуації, призводять до порушень в роботі функціональних систем організму і змінам в клітинах тканин [7].

Можна зустріти і інші думки щодо визначення поняття психотронної зброї:

Психотронна зброя — це комплекс унікальної електронно-променевої апаратури, здатної на великих відстанях управляти психофізичною діяльністю людини, направлено руйнувати її здоров’я.

Психотронна зброя — це високоточна, розумна зброя, яка застосовується в сукупності з іншими типами нелетальної зброї і зброї психотехнологій. Вражаючим фактором психотронної зброї, є: торсіонні генератори, НВЧ-генератори, лазери, акустична та мікрохвильова апаратура.

Існує думка, що сам термін «психотронна зброя» не зовсім правильний, так як при опроміненні і подальшій спеціальній обробці вражається не тільки психіка людини, а й весь організм в цілому, тому доречніше використовувати термін «пучкова зброя».

Згідно вищезазначеного, я вбачаю за необхідне внести ясність у формуванні категорійно-понятійної системи з даного питання через формування власного бачення поняття психотронної зброї.

Психотронна зброя – це вид зброї масового ураження, в основі дії якої лежить вплив на людину електромагнітними полями чи акустичними хвилями, які викликають зміну поведінки, зміну розумової діяльності, реакцій на події та ситуації, призводить до порушень в роботі функціональних систем організму і змін тканин в клітинах. Ці всі зміни відбувається з певною метою: формування сприятливих псих-офізіологічних умов для здійснення управління людиною поза її контролем над власним розумом і тілом. Метою управління є формування наперед заданих суб’єктом управління смислів, меседжів і формування атмосфери до сприйняття певних наративів з подальшим їх засвоєнням на ментальному рівні в якості «власно вироблених».

Важливим етапом мого дослідження виступало з’ясування не лише природи психотронного впливу, а й тих засобів, за допомогою яких відбувається даний вплив. Однією з груп таких засобів виступають апаратні. У даний час відомі наступні види апаратури психотронного впливу:

-генний деструктор; -ментальний модулятор; -радіоголос/радіосон;

-інформаційне дублювання особистості; -надвисокочастотна техніка комп’ютерних технологій;

-генератори спеціального випромінювання (психотронні генератори): (ультра/інфра звуковий; генератор ультрависокої частоти; генератор НВЧ; генератор НВЧ діапазону з модульованим сигналом низької частоти; ВЧ генератор; торсіонний, лептопний, нейтринний)

В якості антени випромінювання вище зазначеної техніки можуть використовуватися навіть комунікаційні мережі житлових будинків: кабель освітлення, телефон та радіомережа, водопровідні труби, телевізор, мережі стільникового зв’язку, апарати відслідковування місцезнаходження, визначення стану здоров’я тощо.

Цегляні стіни, бетонні перекриття, дерево, метал і багато інших матеріалів не становлять суттєвої перешкоди направленому психотронному сигналу. Можу констатувати: На сьогодні універсального захисту від цього типу зброї НЕ ІСНУЄ.

Висновки. Тобто використовуючи апаратуру, що продукує направлений сигнал електромагнітних полів чи акустичної хвиль певної частоти, можна однотипно змінювати людський настрій та самопочуття. А використовуючи певну комбінацію та послідовність таких сигналів можна контролювати навіть емоції і формувати наперед задані програмовані, адаптивні емоційні.

Список використаних джерел: 1. Кажинский. Б.Б. Биологическая радиосвязь / Издательство академии наук Украинской СРСР. – К. 1963. – 214с. 2. Хронологія відкриття «мозкового радіо». Матеріал з досьє спецслужб СРСР, 1991 рік. [Электронний ресурс]. Режим доступа: http://serafit888.livejournal.com/80926.html 3. Кравков Г.А. Ефект нетеплового (інформаційного) впливу електромагнітного випромінювання надвисокої частоти на біологічні об’єкти і людини. – Київ, 2006 р. 4. Психотронное оружие: история разработок, генераторы воздействия [Электронний ресурс]. Режим доступа: http://www.liveinternet.ru/users/amayfaar/post111639963 5. Прокофьев В.Ф «Опасно. Обект атаки – психика и сознание человека» [Электронний ресурс]. Режим доступа: http://galactic.org.ua/SLOVARI/p93.htm 6. Психотронный генератор. Виды. Принцип действия. [Электронний ресурс]. – Режим доступа: http://psycorp.ru/gipnoz/1378-2014-02-28-16-20-10.html

7. Ліпкан В.А., Попова Т. В. / Стратегічні комунікації: [словник]; за заг. ред. доктора юридичних наук В.А. Ліпкана. – К. : ФОП Ліпкан О.С., 2016. – 308с.